Гей ти, пташко жовтобоко…
Гей ти, пташко жовтобоко,
Не клади гнізда високо,
А клади лиш на лужку,
На зеленім моріжку.
Яструб ген над головою
Висить, хоче ухопить,
Вашою живе він кров'ю,
Глянь же! Пазури сталить!
Стоїть явір над горою,
Все киває головою,
Буйні вітри повівають,
Руки явору ламають.
А вербички шумлять низько,
Заколишуть мене в снах,
Тут тече потічок близько,
Видко воду аж до дна.
Нащо ж думати-гадати,
Що в селі родила мати?
То у тих хай мозок рветься,
Хто високо вгору пнеться.
А я буду собі тихо
Коротати милий вік,
Так мені мине все лихо —
Щасний буду чоловік.
Джерело:
Веселка : антол. укр. літ. для дітей : в 3 т. Т. 1 : Твори дожовтневого періоду / упоряд. Б. Чайковський ; худож. І. Гаврилюк. — Київ : Веселка, 1984. — 551 с.
Ресурс надано Національною бібліотекою України для дітей
Текст читає Л. Кунах, провідний бібліотекар відділу обслуговування дітей середнього і старшого віку та організаторів дитячого читання.