Категорія: КЛЮЧ

Автор: Василашко Василь Федорович

  0 / 0

- +  

Мамо, я уже великий!

— Мамо, я уже великий!
— Добре, синку. Що ж по тому?
— Йду на Буг ловити рибку.
Щуку принесу додому!

— Ти — великий? Для порядку,
Спершу ніж гуляти, сину,
Прополи цибулі грядку
І сходи до магазину.

Як додому ти повернеш
З манкою чи «геркулесом»,
Кроликам нарвеш люцерни,—
То й біжи собі на плеса...

Забаганки син притлумив,
Дивиться з-під брів на неньку.
Каже: — Я вже передумав.
Мамо, я іще маленький...

«Хом'ячок»

Хоч Тарасик вже питав,
Як рости нівроку,
Але їжу не ковтав,
А ховав за щоки.

Бабці Люді язичка
Позичать не треба —
Каже внучку: — Хом'ячка
Намалюю з тебе!..

Внучок олівець знайшов,
Дзеркальце цілує:
— На-ля-ка-ла! «Хом'ячок»
Сам себе змалює...

Малював, сміявсь, ковтав,
Дзеркальце сміялось,
Глядь у дзеркальце — а там
«Хом'ячка» не стало...

Був лише Тарасик там...

***

— Чого в нас, мамо, зменшилася хата,
В ярку не водоспад, а водоспадик,
Змаліли парти в школі ніби теж?..
— Не світ маліє, синку, ти ростеш.
Ростеш у ноги —
Меншають дороги.
Ростеш у руки —
Більше нам підмоги.
Але найліпше, сину,—
Щоб з роками
Ти ріс, мудрішав
Добрими думками.
Є мудра книжка —
Не шкодуй годин...

Послухав хлопчик те
І каже мамі:
— Я нині, мамо, ріс
Аж п'ять хвилин!..

Маєш маму — шануй її свято

Маєш маму — шануй її свято!..
Богу Сину на вічнім путі
Бог Отець на землі вибрав Матір —
Як же сину без мами в житті?!

Маєш маму — тепло її хати
Перейме щемні болі твої.
Будь щасливим, щоб горя не знати,
Бо те горе — на долю її.

Вік матусі продовжити хочеш,
Ощасливити далеч життя —
Так живи, щоб не мусили очі
Слізно в мами просить каяття.

Вірю, мамо...

Як лікую я пташкові рани
Чи несу мамі в ночви води,
І за це обзиваються «мамин»,—
То хай знають: я мамин завжди!..

Й татів я, бо від тата — старання:
Перед книжкою шапку зніму;
Сонце в ліжку мене не застане,
Буде вітер — вітрила надму!..

Вірю, мамо: усяка пашниця
І на камені вродить мені.
Вірю, тату: засяє зірниця
І моїх верховин у знанні!..

Спадок мій — від Богдана й Тараса,
Світова наша Київська Русь,
Дорога Незалежності траса,—
Богом дане примножу, клянусь.

Виріст мій Боже світло боронить,
Не займе мати вад усіх — лінь,
Осідлаю коня, а не поні,
Не схилю прапор волі у тінь...