Білі метелики
Килинко! Килинко! Дивись, річка закипіла!..
Схилився Тимко над водою, не збагне, що сталося.
З глибини раптом винирнули комашки. Цілий рій! Та кумедні які – зеленаві, з вусиками.
Тріснула шкурка одної, і – диво яке! – з неї випурхнув білий метелик. Потім з другої… з третьої… І – знялась, закружляла над річкою заметіль.
− Це поденки! – закричала Килинка. – З личинок вилітають…
Білий метелик сів Тимкові на плече. Крильця – пелюстки, хвіст – ниточками…
Обережно торкнувсь його:
− Здрастуй!... З днем народження!
Джерело:
Шиян Леонід. Лечу на сріблинці : оповідання / Л. Шиян ; худож. Л. Семенова. – Київ : Веселка, 1965. – 23 с. : іл.
Ресурс надано Миколаївською обласною бібліотекою для дітей ім. В. О. Лягіна