Перша й остання промова, Початок усіх починань
Кажуть, що рибалки — великі хвальки. Можливо. Хіба ж воду наскрізь побачиш?
Кажуть, що мисливці — неймовірні вигадники. Нічого дивного. На полюванні, як і в житті, багато чого трапляється.
Базікають, що мандрівники — найбільші брехуни на світі. Нічого тут дивного немає: хто багато бачить, той ще більше може розповісти.
Тільки з тими нічого не трапляється, хто вдома днями кисне, у кого голова на м’якій подушці зі сну пухне і хто товстезних книжок не читає.
А ось я змалечку по білому світу мандрую, влучно стріляю, картузом рибу ловлю, та однак ніколи й нікому не брешу, бо не встигаю й правди про свої пригоди розповісти.
А чого словами розказати не встигаю, те ось на шкурі сивого вола при яскравому каганцевому світлі пером найгострішим, осиним, чорнилом найгустішим, з чистого комариного сала, на пригодах настояним, записую і малих діток уму-розуму навчаю.
Коли не віриш — сам прочитай, якщо не вмієш читати — старших попроси, а коли й цього ще не можеш — не дуже сумуй, я вночі тобі наснюсь і нічим не потаюсь. Тільки, цур, умова: не думай, що я базіка чи якийсь там брехун!
Я — МІКАС ПУПКУС.
А ось найрозумніший, найдивовижніший і найкращий в усьому світі пес — ПУПКУСІВ ЧЮПКУС1,
Цей рисак, найпрудконогіший скакун, чудовий кінь шкапинської породи, — ПУПКУСІВ ЛУПКУС2.
І нарешті орел над орлами, справжня згуба птахів, сокіл над соколами, на землі — стрибунець, у повітрі — махунець, дресирований мисливський літун — ПУПКУСІВ ТУПКУС3.
Оце, здається, ми й усі, коли не рахувати вас, того дядечка з Пруссії, ще мами й тата, дірявого сита, порожньої бочки, розкудкудаканої квочки, молодої курки, дідової люльки й тебе, мацапурки...
А бодай тобі, збився!
Молодої курки, дідової люльки, бабиної паляниці й тебе, мазниці...
Ось тобі й маєш, знову не так!
Бабиної паляниці, мішок казок, бубликів в’язку, короб сміху, пучечку плачу й тебе, шмаркачу...
Вибачаюсь.
Певно, світ замакітрився, мішок прорвався — і все з нього висипалось, перемішалось. Але ви, діточки, не лякайтесь, не пустуйте! Сідайте рівненько, слухайте гарненько. Може, ще пощастить мені все зібрати, початок за хвіст спіймати і все доладно вам розказати.
Крапка.
________
1 Ciupti (лит.) — хапати.
2 Tupti (лит.) — бити, лупцювати.
3 Tupeti (лит.) — сидіти.
ПОЧАТОК УСІХ ПОЧИНАНЬ
Народився я в кущах, виріс у лісі, а коли ще немовлям був — ніжку підберезника ссав. Тумани мене сповивали, гуси пелюшки прали, вітри колиску гойдали, а верховіття високих дерев колискові співали. Вперше розплющив я очі від тих солодких пісень, мабуть, через тиждень і чую: над моєю головою комарине військо пищить, а їхній король своїх підлеглих муштрує.
— Чи багато нас? — запитує володар.
— Тьма-тьмуща! Сила-силенна! — навперебій запищали комарі.
Джерело:
Петкявічюс В. Великий мисливець Мікас Пупкус : повість-казка / В. Петкявічюс ; пер. з лит. Р. І. Григорова-Петкявічєне ; худож. В. Ігнатов. – Київ : Веселка, 1989. – 119 с. : іл.
Ресурс надано Національною бібліотекою України для дітей
Текст читає Руслан Степанюк.