− Мудрішого від мене нікого немає в класі, − нахвалялась білолиця Крейда, вилежуючись біля чорної Дошки. − Хто вирішує найскладніші задачі? Я! Хто найкраще знає граматику? Також я! Хто малює, креслить? Я, я, я!..
Якомога лагідніше Дошка сказала:
− Що ж, тоді покажи нам, будь ласка, свою мудрість. Й ми з Ганчіркою подивимось та повчимося з тебе.
− А… а я зараз не хочу. От коли прийде учитель…
− Е-е, з учителем ми всі мудрі. Ти сама спробуй.
Нікуди було Крейді подітися. Стрибнула вона на Дошку і заходилась писати. Крутилась, вертілась, переверталась з боку на бік, проте нічого мудрого так і не написала. Просто стерлася на порошок, який потім змела хазяйновита Ганчірка.
Рудик Сергій. Пеньок та опеньок : байки : для мол. шк. віку / С. Рудик ; худож. Г. Філатов, Р. Безп’ятов. – Київ : Веселка, 1969. – 20 с. : іл.
Ресурс надано Миколаївською обласною бібліотекою для дітей ім. В. О. Лягіна