ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА

Категорія: Аудіоказки

Автор : Сковорода Григорій Савич

  0 / 0

- +  

У пастуха на ім’я Тітар було два собаки: Левкон і Фірідам. У великій дружбі жили собаки, все робили разом.

Завітав до них якось Вовк та й каже:

    —   Хочу, щоб ви назвали мене своїм другом. Я зі шляхетного роду, маю гарну освіту.  

      —   Це добре, -  відповіли собаки.

      —   Я і голосом схожий на вас, і волосом.

      —   Гарний збіг.

      — Одне нас різнить…

      —   Що саме?

—   У мене хвіст лисячий, а погляд вовчий.

—   Це на завада для дружби, - мовив Левкон. - Пастух Тітар зосім не  схожий на нас, проте він наш справжній друг.

—   Отже, ми друзі! – радо вигукнув сірий.

—   Ні, Вовче, – вдумливо мовив Фірідам. – Голосом і волосом ти до нас подібний, але серце твоє далеко від нас.

—   Як так? Поясни.

—   Ми стережемо овець і щодень дякуєм їм за молоко. А ви, вовки, шкуру з овець здираєте і їсте їх замість хліба.

Сила:

Як ясно й просто сказав про дружбу Сковорода! Дружити можна лише з тим, із ким відчуваєш сердечну єдність.  Про кого радо кажеш: «Це мій справжній друг, бо він порядна людина».