Принцеса на горошині
Жив колись один принц, і захотілось йому одружитися з принцесою, та тільки з справжньою принцесою. Він об’їздив цілий світ, щоб знайти таку, але так і не знайшов собі нареченої. Принцес було скільки завгодно, та чи були вони зовсім справжні, цього він ніяк не міг добрати. Все йому здавалось, що щось не так. От він і повернувся додому зажурений — адже він так хотів знайти справжню принцесу і одружитись.
Якось увечері розгулялась страшна негода: гуркотів грім, спалахувала блискавка, а дощ лив як з відра! Страх та й годі!
Раптом хтось постукав у міську браму, і старий король пішов відчиняти.
За брамою стояла принцеса. Матінко рідна! Який вона мала вигляд під дощем та вітром! Вода збігала по її волоссю і по платтю на носки її черевиків і витікала з-під каблуків, а вона казала, що вона справжня принцеса.
«Ну, про це ми вже самі дізнаємось!» — подумала стара королева, але нічого не сказала. Вона пішла до опочивальні, скинула з ліжка усю постіль, поклала на дошки горошину, потім узяла двадцять матраців і поклала їх на горошину, а тоді ще двадцять перин з гагачого пуху.
Тут мусила принцеса проспати ніч.
Джерело:
Андерсен Ханс Крістіан. Принцеса на горошині : [казки : для дошк. віку] / Х. К. Андерсен ; [пер. з дат. О. Іваненко ; мал. та худож. оформ. А. Базилевича]. - К. : Молодь, 1956. - 32 с. : іл. - (Мої перші книжечки).
Ресурс надано Донецькою обласною бібліотекою для дітей ім. С. М. Кірова
Текст читає Редько Галина Іванівна, бібліотекар 2-гої категорії відділу зберігання та реставрації бібліотечного фонду.