ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА

Категорія: Аудіоказки

Автор : Секора Ондржей

  0 / 0

- +  

Жив собі равлик. Маленький-маленький равлик. І завжди він щось видумував.

         Якось знайшов той равлик у лісі велику порожню равликову хатку. Знайшов і дуже зрадів:

          - Оце мені пощастило! Зроблю собі з хатки автобус і возитиму  в ньому жучків. Це буде найкращий автобус у лісі.

         Припасував равлик до порожньої хатки колеса, немов до справжнього автобуса, пофарбував червоною та білою фарбами, з обох боків віконця повирізував, а ззаду написав номер. І справді, вийшов найкращий автобус у лісі.

         Зраділи цьому всі равлики. Навіть були такі, що просились водити новенький автобус.

          - Ні! – сказав равлик-витівник. – Якщо хочете, то можете вдавати з себе  станції.

          - А це непогана думка! – зраділи равлики й одразу ж розповзлися по лісі. Поставали далеченько один від одного  й узялися до роботи. Один вивів напис: «Комашів» і поставив перед станцією кондитерську. Два інші назбирали багато іграшок і розмістилися один на горі, другий під горою. Перший назвав свою станцію «Горішня іграшкова», а другий – «Долішня іграшкова».

         Найменшого равлика призначили кондуктором. Небавом біля автобуса зібрався натовп. І коли всі розмістилися, найменший равлик загукав: - Їдемо!

         Жучки  вмостилися біля вікон і нетерпляче чекали, коли вже нарешті поїдуть. Але автобус стояв мов укопаний.

          - Чому ж ми не їдемо? – дивувалися жучки. – Чому стоїмо?

          - Мабуть, бензину нема… - раяли між собою.

          - То чого ж береться нас возити, коли не може? – обурювалися гуртом.             - Давайте вийдемо. Не сидіти ж нам тут… - і повиходили.

         - Чому стоїш, равлику? Навіщо обдурив нас? – нарікали вони.

          - Я стою?! – здивувався равлик. – Та я ж їду з найбільшою швидкістю! Ви лишень придивіться!

         Жучки добре придивилися. А й справді! Автобус їхав. Але так  повільно, що важко було помітити.

         Жучки ляснули собі по лобі:  - Ну й диваки ж ми! Хіба не знали, що равлик їхатиме тільки з равликовою швидкістю, навіть коли припне до себе  автобус? – І попрямували до станцій «Равликове», «Комашів», «Горішньої» і  «Долішньої іграшкової» пішки. Там купили цукерок дітям, газованої води та різних іграшок. І всі були задоволені.

         В автобусі лишився найменший равлик. І досі працює він кондуктором.  Продає і перевіряє квитки. Хоча пасажирів у нього нема. Проте равлик вдає, наче має багато пасажирів, і кожну хвилину вигукує:

          - Виходьте, будь ласка, зупинка!.. – і уявляє, що всі виходять. А небавом знову гукає: - Заходьте! Їдемо!... і – знову продає квитки, і тішиться зі  своєї забави.

         Якщо вам колись пощастить знайти порожню равликову хатку, то уважно придивіться до неї, чи, бува, не сидить там маленький равлик і не продає квитки.

         Купіть собі один. Равлик дуже зрадіє.