Як спить косоокий
Якось мені випала нагода походити за грибами в лісі неподалік Білого озера. У невеличкому березнячку надибав на краснюки. Ото час від часу пригинаюся за черговою здобиччю тихого полювання. А в лісі й справді тихо-тихо.
Коли черговий раз простягнув руку за грибом, аж закляк від несподіванки: під величезною його шапкою заєць «сушить» задні лапи.
Придивляюся, очі вуханя розплющені, але якісь неживі. Подумалось, що спіткало його нещастя, і загинув бідак.
Врешті ж, гриба такого красивого не залишати. Потягнувся я рукою до краснюка, напевно, не зовсім обережно, бо враз заєць зірвався із землі і чкурнув у гущак. Тільки його й бачив. Але мені залишив такий цікавий спогад, та ще й розкрив таємницю: заєць спить із розплющеними очима.
Джерело:
Велесик Петро. Гніздо в кишені : оповідання / П. Велесик. – Рівне : ВАТ «Рівненська друкарня», 2008. – 88 с.
Ресурс надано Рівненською обласною бібліотекою для дітей
Текст читає Анеля Карасюк, 9 років.