Забракло сил
У під'їзді Лесик вивів крейдою на стіні: «Юрко + Віта = любов».
Загнав на вершечок акації кицьку тітки Олени.
На паркані нашвидку зробив ще один напис: «Олег - дурень!!!» Навіть три жирні оклики поставив.
Перевернув догори ніжками лавочку на дитячому майданчику.
Жбурнув камінцем, поціляючи в ліхтаря.
Першим ускочив до автобуса і зайняв місце біля вікна.
Уздовж вулиці, що до школи веде, з гуркотом прогнав, підфутболюючи, порожню бляшанку.
Притримав двері, не впускаючи дівчаток до школи.
У коридорі дав щигля трьом першокласникам, штовхнув плечем, ніби ненароком, кількох другокласників.
Витримав добрячого стусана від Вітька Рябчука, здорованя з 10-А. З порога, ніби диск, метнув на парту портфеля. Поборюкався з однокласником Федьком. Постояв трохи на руках...
І тільки тоді, коли вчителька викликала Лесика до дошки, в нього підігнулися колінця, опустилися руки, похнюпилася голова. Розв'язати нескладну задачу в Лесика вже забракло сил!
Джерело:
Коцюбинський Андрій. Засекречений тайм : оповідання для мол. шк. віку / А. Коцюбинський ; худож. К.-В. Ігнатов. – К. : Веселка, 1992. – 56 с. : іл.
Ресурс надано Краматорською міською центральною бібліотекою для дітей ім. О. С. Пушкіна.
Текст читає Якименко Ніна Іванівна, головний бібліограф.