АУДІОРОЗПОВІДІ

Категорія: Аудіорозповіді

Автор : Іваненко Оксана Дмитрівна

  0 / 0

- +  

Вчора мене спитав один маленький хлопчик:
— Чому в журавлика такі довгі ноги?
А чому такий довгий ніс?
А куди він полетів?

А ви про це знаєте, діти? Коли хочете, я розкажу все докладно про того довгоносого веселого журавлика, якого ми вчора побачили коло болота.

А сірого зайця ви, будь ласка, не слухайте. Він завжди запевняє, що знає найкраще від усіх про те, що робиться і в лісі, і в степу, і навіть на болоті, де, як відомо, йому нема ніякого діла.

Так-от, уявіть собі, він казав, що у журавлів такі довгі ноги, бо вони люблять танцювати, а такі довгі носи, бо вони люблять їх скрізь тикати, а літають вони тому, що їм не сидиться на місці.

— Який наклеп! — закричала мама-журавлиха, коли почула ці заячі розмови.
— Нахабний базіка! — обурилася її подруга, сусідка по гнізду ліворуч.
— Така нечувана образа! — розсердилася друга подруга, сусідка по гнізду праворуч.
— Наші чудесні дзьоби він назвав носами! — не міг заспокоїтися журавель-тато.

Взагалі всі журавлі й журавлихи, старі й молоді, що мешкали на болоті за старими вербами, були ображені й обурені без краю. Та тільки двоє журавлів не поділяли загального настрою — наймолодший журавлик, про якого я хочу вам розказати, і його старий дід.

Молоденький журавлик здивовано замислився і, підвівши довгого дзьоба вгору, стояв мовчки. Йому було трохи соромно, бо, по совісті, він подумав, що заєць сказав правду.