Бджола
Повзла по доріжці бджола.
- Ой, боюся! – позадкувала від неї Оксанка.
- Не бійся, вона навіть літати не може, - махнув лозиною Толя.
- Наступи на неї, тоді вона вже ніколи не вжалить, - підійшов ближче Петрик.
- Не смій! – вигукнула Ніна. – Вона ж мед носить. У мого дідуся бджіл багато, тож я знаю.
- То нехай летить до твого дідуся, - сказав Толя. А бджола повзе собі по доріжці.
- Може, вона хвора чи підбита? – тихо зауважив Петя.
- Мабуть, вона втомилася в дорозі, - розмірковувала Ніна.
- Давайте нагодуємо її, запропонувала Оксанка.
- У мене є цукерка.
Дівчинка протягнула бджолі цукерку.
- Ій тільки крихітку, - усміхнулася Ніна. – Вона ж маленька.
Бджола виповзла на цукерку і завмерла. За якусь мить комаха полетіла.
- До побачення, бджілко! Загомоніли їй услід малята.
- До Ніниного дідуся на пасіку полетіла, - всміхнувся Толя.
Джерело:
Поволоцький Григорій Федорович. Добрий чарівник : оповідання : [для дошк. віку] / Г. Ф. Поволоцький ; худож. С. Сєкало. – Київ : Веселка, 1985. – 18 с. : іл.
Ресурс надано Миколаївською обласною бібліотекою для дітей ім. В. О. Лягіна.
Текст читала Голенко Ірина Олександрівна.