АУДІОВІРШІ

Категорія: Аудіовірші

Автор : Костенко Ліна Василівна

  0 / 0

- +  

Там, за віками, за гірким туманом,

                        де трубить вічність у Роландів ріг,

                        любов була єдиним талісманом,

                        а талісман ще звався — оберіг.

                                                Було життя осяяне красою,

                                                любов і честь цінились над життя.

                                                І що там смерть з великою косою? —

                                                мужчина, лицар, сонячне дитя!

                                                 В моїх садах мелодії Провансу,

                                                 і жінка, жінка, жінка всіх віків! —

                                                 за неї лицар гинув без авансу,

                                                 вона чекала цокоту підків.

                                                  В монастирях, фортецях і столицях,

                                                  з глухих палаців, схожих на тюрму,

                                                  якщо він лицар,—

                                                                                  о, якщо він лицар! —

                                                  вона троянду кидала йому.

                                                  Гриміли вальси, пурхали амури,

                                                  давили будні, смикала сім'я,—

                                                  жіноча туга билася об мури:

                                                  де лицар мій, молитва де моя?!

                                                   І хоч в'яжіть, хоч плітку або клітку,

                                                   хоч бозна-хто розкаже бозна-де,

                                                   якщо він лицар — жінка кине квітку,

                                                   на все життя очима проведе.