АУДІОВІРШІ

Категорія: Аудіовірші

Автор : Стельмах Богдан Михайлович

  0 / 0

- +  

Всяких див усім на диво

Наше поле уродило!

Кавуни такі, немовби

То не кавуни, а бомби,

І стоять, мов литі з криці,

Кукурудзяні рушниці,

Наче міни, огірки

Густо всіяли грядки,

А за ними трохи далі –

Помідори, як медалі!

Все таке рясне і гоже –

Гратись у війну підхоже.

– У війну!

– У війну!

– Утікай, бо дожену!

– У війну!

– У війну!

– Бережися, бо стрільну!

Стійте!

Я для дітвори

Знаю кращий спосіб гри.

Без окопів, без атак...

– Як?

–А так!

Ось у мене, бачить кожен,

Є в руці маленький ножик –

Однолезий гострячок,

Що горіховий стручок.

З ним давайте хутко рушим

Он туди, до кукурудзи,

Де стоять, мов литі з криці,

Кукурудзяні рушниці.

Тут без галасу, без крику

Ми з рушниці зробим... скрипку!

З кукурудзяного листу –

Наче справжню – золотисту,

Та дзвінку, та голосисту,

Нам для цього стане хисту!

З вузлуватого стебла,

Щоб гучнішою була.

Та бриніла, як бджола,

Та, як джміль,

Щоб гула!

Отже, починаємо...

Півстебла ламаємо...

Ножик зайве обтина...

Так і так... одна струна...

Так і так...

Ще одна...

Все! Готово!

– Дивина.

– Як це? Скрипка в дві струни?

– Тут немає дивини,

Наша скрипка – кожен зна –

Куку-

          ру-

                дзя-

                        на!

Далі струже гострячок...

Вже до скрипки є смичок...

Нумо, ну,

Торкай струну!

Годі гратись у війну!

Ти також

Торкай струну –

Годі гратись у війну!

Він хай теж

Торкне струну –

Годі гратись

У війну!