АУДІОВІРШІ

Категорія: Аудіовірші

Автор : Стельмах Михайло Панасович

  0 / 0

- +  

На городі,

 Що при броді,

 Біля гатки

 В грядку –

 Латку

 Сам, без матері,

                                  Без татка,

                                  Їжачок,

                                  Мале дитятко,

                                  Садить носом

                                  Бурячок, –

                                  Проштовхнув

                                  У грядці дірку.

                                  В дірку

                                  Вкинув насінинку.

                                  Славно,

                                  Справно

                                  Їжачок

                                  Посадив

                                  Свій бурячок.

                                  Шубу знявши

                                  З голочок,

                                  Заскородив

                                  Грядку-

                                 Латку

                                 Та й бігом

                                 З відром

                                 До броду –

                                 Ллє на грядку

                                 Теплу воду.

                                 Їжачок,

                                 Мале дитятко,

                                 Сам полив

                                 З посівом грядку.

                                 Потім став

                                 Собі на кладку

                                 Та й гадає

                                 Важно гадку:

                                 Що йому

                                 Робить і як,

                                 Щоб на славу

                                 Ріс буряк?

                                Промайнуло

                                Кілька днів,

                                Бурячок

                               Зазеленів.

                               Їжачок

                               Взяв сапку

                               В лапку,

                               Посапав

                               Світанком грядку,

                               Щоб не муляли

                               Грудки

                               Бурячка

                               Попід боки.

                               Не лінився

                               Їжачок –

                              Доглядав

                              Свій бурячок –

                              Шарував

                              І поливав,

                              Різних добрив

                              З віз привіз,

                              А буряк

                              Все ріс і ріс

                              І угору і униз.

                             Пролетіло

                             Тихе літо,

                             Із полів

                             Зібрали жито,

                             І моторний

                             Їжачок

                             Сам прийшов

                             По бурячок.

                             На городі

                             Їжачок

                            Смикав з грядки

                            Бурячок

                            І руками,

                            І ногами,

                            Гичку стис

                           У кулаки,

                           Підривався

                           Під боки,

                           Та не зрушився

                           Ніяк

                           З грунту

                           Капосний буряк.

                           Їжачок,

                           Мале дитятко,

                           Утомився,

                           Зажурився

                           І заплакав

                           Біля грядки.

                           Їжакові мама

                           Й татко

                           Чують, плаче

                           їх малятко,

                           Та й бігцем, тюпцем

                           Із хатки

                           Перебігли разом

                           Кладку:

                           – Не ридай,

                           Їжаченятко,

                          От ми разом

                          Так і сяк

                          З грядки

                          Витягнем буряк. –

                          І всі троє

                         Дружно, любо

                         Буряка

                         Беруть за чуба.

                         Потягнули

                         Вгору, вбік,

                         Смик уліво,

                         Вправо – смик,

                         А буряк

                        З землі – ніяк!

                        Здивувались

                        Мама, татко:

                        – От який буряк

                       В малятка! –

                       Та й на поміч

                       Звуть в долину

                       Їжакову

                       Всю родину.

                       Позбігалися тітки,

                       Наїжачені дядьки.

                       Швагери

                       І дівери,

                       І брати,

                       І свати,

                       І зовиці,

                       І сестриці,

                       І малята-

                       Небожата, –

                       Всі колючі,

                       Всі чубаті.

                       Стали колом

                       Тісно в полі,

                       Узялися

                       Так і сяк

                       І за гичку,

                       Й за буряк,

                       Разом крикнули

                       Улад,

                       Похилилися

                       Назад –

                       На всю силу

                       Їжачину

                       Потягнули

                       Бурячину.

                       І поволеньки

                      Отак

                      З грядки

                      Вирвали буряк!

                      Не буряк,

                      А бурячище –

                     На півметра

                     Корневище!

                     З дивувавсь

                     Їжачий рід:

                     – Є ж у світі

                    Корнеплід!

                    Де й коли

                    Такий поріс?

                    Не поміститься

                    В наш віз! –

                    І всім родом

                    Понад бродом

                    Буряка

                    Із грядки-

                   Латки

                   Покотили

                   Аж до бору

                   На зимівлю

                   У комору!