Зайченятко
Зайченятко зветься просто —
Довговухокуцохвостик.
Гарне й прізвище у нього:
Куцохвостодовгоногий.
Зайченя поміж грядок
Надкусило огірок,
Ще й редиску, ще й морквинку,
Ще й пузату капустинку.
До матусі зайченя
Бігло полем навмання —
Зачепилось, покотилось, —
У ярочку опинилось.
Тихо плине нічка млиста,
Вбрана в зоряні намиста…
Спить в кубельці зайченятко
Біля мами й біля татка.
Джерело:
Дерманський Сашко. Бигимоти - не медмеді : вірші : для читання дорослими дітям / намал. Л. Франко. – Київ : Фонтан казок, 2015. – 52, [2] c. : іл. – (Добрі вірші).
Ресурс надано Національною бібліотекою України для дітей
Текст читає Євген Грабовський.