Зрячі світ цей не бачать,
А сліпі – поготів.
Світ на дотик – гарячий,
Мов із сонця злетів.
Людям важко живеться,
Як не вміють любить.
Як торкатися серцем.
Світ у серці – болить.
Люди долі перечать,
Не прощають провин.
Небо тисне на плечі.
Вірші – крик із глибин.
Час – поняття надійне.
Смерть – поняття сумне.
Світ – здається спокійним,
Як ніхто не торкне.
Чубач Ганна. Хустка тернова : поезії / Г. Чубач. — Київ : Золоті Ворота, 2009. — 335 с.
Ресурс надано Національною бібліотекою України для дітей
Текст читає О. Коваль, відділ обслуговування дітей середнього і старшого віку та організаторів дитячого читання.