Хай не буде ні кінця ні краю
У твоїх, вже обраних, доріг.
І мету, яку ще обираєш,
Не притрусить на світанку сніг.
Пережий розлуки і страждання.
Доля жінки – не завжди права.
Сліз не бійся. Сльози на прощання
Лиш підтвердять, що любов – жива.
Хоч далекі обрії прекрасні,
Але їх схиляти не спіши.
Все справдешнє має бути вчасним:
Виліт птиць і пісня із душі.
А як горе… (Думати не хочу,
Що воно тебе не обмине).
Ти і горю подивися в очі
І згадай, усміхнену, мене.
Чубач Ганна. Хустка тернова : поезії / Г. Чубач. — Київ : Золоті Ворота, 2009. — 335 с.
Ресурс надано Національною бібліотекою України для дітей
Текст читає О. Коваль, відділ обслуговування дітей середнього і старшого віку та організаторів дитячого читання.