Любіть поетів за життя.
Даруйте квіти поетесам.
Бо в щастя істина проста
На всіх дорогах перехресних.
На всіх дорогах, на стежках
Поети – вічні перехожі:
Ідуть з надіями в думках
І вам пророчать дні погожі.
Нехай ідуть! Нехай спішать!
Ступайте в їхні світлі тіні!
Над ними – божа благодать
Й святих небес благословення.
Це їх слова дивують світ.
Це їхній смуток трави хилить.
Для новизни майбутніх літ
Вони несуть духовну силу.
Вони – замолюють ваш гріх
І висівають зорі в небі.
Коли приходите до них,
Ви повертаєтесь до себе.
Любіть поетів!
Чубач Ганна. Хустка тернова : поезії / Г. Чубач. — Київ : Золоті Ворота, 2009. — 335 с.
Ресурс надано Національною бібліотекою України для дітей
Текст читає О. Коваль, відділ обслуговування дітей середнього і старшого віку та організаторів дитячого читання.