Материнська молитва
Маю дзвонити, хочу дзвонити –
Тільки боюся тебе розбудити.
Донечко-доню, сон-соненятко,
Ти вже у мене – доросле дівчатко!
Світ цей – безмежний, люди – безбожні.
Ми в цьому світі – лиш перехожі:
Йдемо і йдемо білими днями
Далі від дому, далі від мами.
Ранять розлуки, зустрічі гріють.
Боже мій милий, що я умію?
Час зупинити, сумнів розрадить
Чи від’єднати кривду від правди?
Тільки молюся з раннього рана:
– Хай твою душу горе не ранить!
Хай тебе в світі люди шанують!
Хай цю молитву ангел твій чує!
Голос мій тихий слухає вітер.
Сонце ранкове лагідно світить,
Ніби втішає: «Горе – не горе,
Поки молитву матір говорить!»
Джерело:
Чубач Ганна. Хустка тернова : поезії / Г. Чубач. — Київ : Золоті Ворота, 2009. — 335 с.
Ресурс надано Національною бібліотекою України для дітей
Текст читає О. Коваль, відділ обслуговування дітей середнього і старшого віку та організаторів дитячого читання.