Дурна робота
Ой, яка дурна робота:
В річці мити бегемота.
Але ми його зловили.
Вуха чухали і мили.
Бегемот штовхався –
Мити не давався:
– Коли хочете дружити,
То не треба мене мити!
Але ми сказали дружно:
– Із брудними ми не дружим!
У брудних мікробів гори!
І за них нам просто сором!
Бегемот лише зітхнув,
Ліг під берег і – заснув.
І ми його не будили,
А тихенько мили, мили.
Дивувались береги:
- Молодці, що так змогли!
З-під корча свистіли раки:
– Мийте жирного пузяку!
Щука хвостиком махала
І нас дуже вихваляла.
А сороки на вербі
П’іря чистили й собі.
Жабки лиш під лопухами
Насміхалися над нами.
Та на сміх ми не зважали,
Жабкам тим своє казали:
– Як помиєм бегомота,
Буде в нас нова робота:
Станем вас ловити
І у річці мити!
Щойно жабки це почули,
Як усі десь дременули.
Позалазили в болото –
Дуже митись не охота!
Джерело:
Чубач Ганна. Веселі Хтосики : [вірші] / Г. Чубач ; худож. Є. Житник. – Харків : Школа, 2007. – 80 с. : іл. – (Золота колекція української поезії для дітей).
Ресурс надано Закарпатською обласною бібліотекою для дітей та юнацтва