Ягуари
Хай запам'ятає кожен –
люди, птаство і звірята:
в новорічну ніч не можна
ні сваритись, ні кусатись.
В ніч таку по тротуарах
ходять чемні ягуари,
некусючі, симпатичні,
чужодально-романтичні.
Ходять в парах ягуари
в планетарій, на каток,
на каток і в планетарій –
ягуародитсадок.
Їх зустрів і ледь не вмер
з ляку міліціонер.
Загукав і засвистів:
– Хто вас в Київ пропустив?
Я не вірю у казки.
Ягуари – хижаки.
Ягуари – людожери,
ягуари – дикуни.
Навіть міліціонерів
без страху їдять вони.
Не пущу я хижаків
до планетарію.
Геть ідіть в свою країну
Ягуарію!
І сказали ягуари: – Любий дядечку!
Ми маленькі ягуари,
дошкільняточка.
Ми ні в кого ще не зжерли
ні мізинчика.
Ми купили ковзани у магазинчику.
Ми маленькі ягуари з Ягуарії.
Ми так хочем побувати в планетарії.
Ми побудем зовсім трішки
в планетарії.
А тоді підемо пішки
в Ягуарію.
Джерело:
Жиленко І. Казки буфетного гнома : вірші та казки : для мол. шк. віку / І. Жиленко ; мал. Н. Коваль та О. Коваля. – Київ : Веселка, 1985. – 36 с. : іл.
Ресурс надано Краматорською міською центральною бібліотекою для дітей ім. О.С. Пушкіна
Текст читає Якименко Ніна Іванівна, головний бібліограф.