Сорока колись була біла.
Літала з села до села.
Та якось ізмерзла й схотіла
Полізти в димар до тепла.
Від сажі вона почорніла,
До річки помитись пішла,
Та боки від сажі помила,
А більше помить не могла.
І стала вона білобока.
Літає з села до села.
В димар з того часу сорока
Не лізе шукати тепла.
Ребро, Петро Павлович. Сонечко : Вірші / П. П. Ребро ; мал. А. Навроцького. - К. : Дитвидав, 1958. - 28 с. : ілюстр.
Ресурс надано Запорізькою обласною бібліотекою для дітей «Юний читач».
Текст читала Надія Олександрівна Шахневич, бібліотекар I категорії.