«Срібна голка і нить золота…»
Срібна голка і нить золота.
Там, де тонко, – вже рветься…
Суєта ця – зшивати літа –
гострим болем зоветься.
Що не пучка – до крові сколов,
зіпсувавши відбитки.
Все грубішим виходить мій шов,
хоч і тоншає нитка.
Хто застане мене за шиттям,
усміхнеться і скаже:
"Це заняття зоветься життям", –
скаже, мовби зав’яже.
Срібну голку і нить золоту
взявши,
пальці поколе,
та знайому мені суєту
не розлюбить ніколи.
Всі до одного зшиє літа
і згадає начало.
"Срібна голка і нить золота" –
непогано звучало.
Джерело:
Кичинський, Анатолій Іванович. Срібна голка і нить золота : вірші та поеми / за ред. автора. - Херсон : Наддніпряночка, 2010. - 300 с. : ілюстр. - (Літературні скарби Херсонщини). - ISBN 9789668222863
Ресурс надано Херсонською обласною бібліотекою для дітей.
Текст читає автор.