Білочка восени
На гіллячках, на тоненьких,
поки день ще не погас,
сироїжки та опеньки
білка сушить про запас.
Так нашпилює охайно,
так їх тулить на сосні
і міркує: а нехай-но
ще побудуть тут мені!
Поки дні іще хороші,
поки є іще тепло,
а як випадуть пороші,
заберу їх у дупло.
Буде холодно надворі,
сніг посиплеться з дубів,
буде в мене у коморі
ціла в'язочка грибів!
Але білочці не спиться.
Дятел тукає: тук-тук!
Щоб не вкрала їх лисиця
або хитрий бурундук.
Джерело:
Костенко Л. Бузиновий цар: вірші: для дошк. віку / Ліна Костенко ; худож. В. Ковальчук. − К.: Веселка, 1987. − 32 с. : ілюстр.
Ресурс надано Рівненською державною обласною бібліотекою для дітей.
Текст читає Наталія Петрівна Дибач, завідуюча сектором автоматизації та механізації бібліотечних процесів.