Вийшов зайчик уночі,
поглядає сторожко:
чи не видно десь сичів—
заячого ворога...
Ось із лісу скік та скік,
пострибає ловко він —
на городі зайчик звик
ласувать морковкою.
Ще й капусту—хрум та хрум
зубчиками гострими...
А очицями навкруг
поглядає з острахом.
Тільки що це там в траві?
Зайчик скинувсь злякано
і зустрівся віч-на-віч
з лютою собакою!
Швидше, швидше—попід тин,
полем, перелісками!..
Врятувавсь насилу він
від загину близького...
У ліску рясна трава,
ще й кущ над норкою...
От тобі й поласував
Забіла Наталя Львівна. Зайчик / Н. Л. Забіла ; мал. М. Головатинського. – [Харків ; Одеса] : Дитвидав, [1934]. – [15] с. : іл.
Ресурс надано Національною бібліотекою України для дітей
Текст читає Волощак Мирослава, відділ документів іноземними мовами