Їхав заєць
В переповнений трамвай
Ледь встиснувся сірий зай.
На зупинку коли біг,
Гаманця згубити встиг.
Ой, біда! Біда яка!
Їде заєць без квитка.
Контролер-борсук-дідок:
– Покажи, – сказав, – квиток...
Бідний зайчик оком косить,
Нишком вибачення просить.
Справи кепськими були,
Всі в трамваї загули.
Гомоніли пасажири –
І великі, й менші звірі:
– Як не сором? А-я-яй!
Їде „зайцем” сірий зай!..
Тож, читачику, повір,
Що й пішло з тих давніх пір:
Хто квитка забув купити –
Називають „зайцем”, діти.
Джерело:
Куліш-Зіньків Леонід Зіновійович. Вибране : літ.-худож. вид. / Л. З. Куліш-Зіньків. – Рівне : ПП ДМ, 2012. – 264 с. : ілюстр.
Ресурс надано Рівненською обласною бібліотекою для дітей
Читає Тетяна Федорівна Русіна, завідувач відділу естетичного виховання