Олег Васильович Буцень
(1923 — 1966)
Народився 4 березня 1923 року у Києві в сім'ї службовця. У 1941 році після закінчення десятирічки поступив у Тбіліське авіаційне училище. Учасник радянсько-німецької війни. Воював на різних фронтах до її кінця, нагороджений медалями.
Писав оповідання про дітей і для дітей. Оповідання звучали по радіо. Друкувалися в журналах «Малятко», «Барвінок», у московських альманахах «Звездочка», «Круглый год».
Переважна більшість книжок Олега Буценя випущена видавництвом «Веселка». Це зокрема збірки оповідань для малят:
«Що розповів калачик» (1959);
«З ранку до вечора» (1961);
«Так чи не так» (1962, 1979, 1983);
«Город узимку» (1963, 1969, 1988);
«Не варто ображатись» (1964);
«Солодкий дощ» (1965);
«Наше відкриття» (1967, 1972, 1977);
«Перші канікули» (1973);
«Підйомний кран» (1988).
Окремі твори друкувалися в щорічниках «Календарик-дошколярик», у збірниках «Перший раз — у перший клас» (1986), «Веселі пригоди» (1985, 1986), «Слово до слова — весела розмова» (1994, 2002).
Оповідання видавалися у перекладі на російську мову («Так или не так», 1973).
Жив у Києві. Помер 11 жовтня 1966 року.