Валерій Петрович Бойченко
(1941–2011)
Народився 3 травня 1941р. у м. Снігурівці на Миколаївщині. Після закінчення школи працював слюсарем на суднобудівному та комбайновому заводах. У 1965 р. закінчив факультет іноземних мов Львівського університету. Викладав англійську мову в навчальних закладах Душанбе, Херсона, Миколаєва.
Дебютував як перекладач великого американського поета Роберта Фроста, переклав твори старокельтських поетів і новоанглійських класиків “нової хвилі” С.Платта, Д.Томаса. Але вершиною перекладацької роботи стали роман Роберта Льюїса Стівенсона “Корабельна катастрофа” та повість американського письменника Віла Джемса “Димок”.
Не поминув він і суверенного жанру дитячої поезії, видавши збірочки для дітей “Зроду я такого ще не бачив”(1975), “В мене курочка була”(1973), “Який широкий світ”(1989).
В. П. Бойченко є автором збірок “Іскри” (1972), “Сонячні кола” (1975), “Поліття” (1977), “Багряні колони” (1978), “Широти” (1981), “Світлі ріки” (1984), “Доброта” (1987), “Правий берег” (1991), “Не повториться мить” (2001).
Окремі твори письменника перекладено грузинською, вірменською, осетинською, болгарською та іншими мовами.
Засновник відродженої миколаївської “Просвіти”, з 1986 р. до 1991 р. очолював Миколаївську організацію Спілки письменників України. Головний редактор освітянської і просвітянської газети “Аркасівська вулиця”, лауреат всеукраїнської премії ім. П. Тичини (2003), лауреат премії ім. О. Олеся (2008), миколаївської обласної премії ім. М. Аркаса (1997), член Національної спілки письменників України (1976).
В. Бойченко помер на світанку 25 березня 2011 року, не доживши до 70-ліття менше двох місяців.