Василь Степанович Ґренджа-Донський
(1897-1974)
Поет, прозаїк, драматург В. Ґренджа-Донський народився 23 квітня 1897 р. на Закарпатті в с. Волове (нині Міжгір'я) у сім'ї лісоруба. Закінчивши церковну дяко-учительську школу, він із 12 років працював помічником дяка, листоношею. У 1915 р. В. Ґренджа-Донський склав іспит за неповну середню школу. Цього ж року його мобілізували в австро-угорську армію та відправили на фронт. В. Ґренджа-Донський також брав участь в Угорській революції, а потім нелегально повернувся додому і поринув в літературне життя. В своїх творах письменник звертався до народу його мовою, започатковуючи, власне, нову українську літературу на Закарпатті, закликав народ до активної дії за своє соціальне і національне визволення. Його збірки та окремо видані поетичні і прозові твори «Квіти з терням», «Золоті ключі», «Шляхом терновим» , «Назустріч волі», «Оповідання з Карпатських полонин», «Тобі, рідний краю», «Червона скала», «Ілько Липей карпатський розбійник», «Петро Петрович» – вражаючий художній документ про життя тогочасного Закарпаття.
У 1939 р. В. Ґренджа-Донський потрапив до фашистського концтабору, але втік до Братислави. На схилі віку письменник багато уваги приділив драматургії. Вийшли друком його твори : «Скам'янілі серця», «Русалка» , «Попадя», «Золоті ключі Срібної Землі», «Петрик», «Світанок над горами», «Запропащені роки». Помер письменник у 1974 р.