Віктор Іванович Кава народився 1 січня 1937 року в родині вчителів у селі Поділ Сріблянського району Чернігівської області.
закінчивши факультет журналістики Київського університету, працював редактором у видавництві “Веселка”. Потім декілька років був завідувачем відділу літератури в журналі “Барвінок”. А ще був він відповідальним секретарем комісії Спілки письменників України по роботі з молодими авторами. В останні роки життя Віктор Кава працював у редакції газети Чернігівського земляцтва “Отчий поріг”.
26 листопада 2004 року він пішов із життя.
Письменник відомий своїми творами й за межами України. “Осінню стежку” видано в Москві, Латвії, Азербайджані, Узбекистані. Збірку оповідань “Жита за хатою” – в Білорусії, “Червону вулицю” – в Росії, Латвії, Литві, “Вибране” – в Латвії. Оповідання друкувалися англійською, німецькою, румунською, болгарською мовами.
За свою багаторічну і плідну працю на ниві української дитячої літератури Віктор Кава був нагороджений медаллю ім. А. С. Макаренка, орденом “Знак Пошани”, медаллю “За доблесний труд”. У 1985 році йому було присуджено Республіканську літературну премію ім. Лесі Українки.
Основні видання для дітей: "Прогуляний день" (1963), "Мені не страшно" (1966), "Червона вулиця" (1974), "Будь обережна, Марійко!" (1976), "На те літо, після війни... " (1979), "День ясний і ночі горобині", "Усмішка" (1980), "Троє і весна" (1985), "Три червоні гвоздики" (1986), "Сипле квіт черемха", "Ніколи не забудеться" (1987), "Осіння стежка" (1989), "Вітя на вулиці" (1991).