АВТОРИ

Авенір Каленикович Коломиєць (*19 лютого 1906 (19 листопада 1905?), Городець, Житомирщина — 22 липня 1946, Зальцбург, Австрія) — український театральний режисер, журналіст, поет і прозаїк, укладач підручників із мови та літератури, редактор і видавець; художник та виготовлювач бандур.

Випускник Варшавського університету і інституту театрального мистецтва.

Працював в «Літературно-науковому віснику» Дмитра Донцова. Був одним з творців, що в 1929 році у Варшаві створили літературну громаду «Танк». Вчителював у селах Малі Сади й Ситне Дубенського повіту. Із 1939-го працює педагогом та режисером Будинку піонерів у Дубні. В Дубно заснував і очолював українське видавництво «Лад» та відкрив Волинський музичний інститут імені Леонтовича, що діяли під час німецької окупації. Був причетний до створення газети «Волинь».
Написав підручник есперанто для українців.

Публікує чимало поетичних і прозових творів для дітей у львівському журналі "Світ дитини".

Напередодні Другої світової вийшла друком п'єса для дітей «Казка темного бору». Тоді ж були написані драма «Єретик» і повість «Погоринська рапсодія», або «Тіні над прикренями».

Про дальше життя нашого земляка маємо свідчення української письменниці Докії Гуменної. В 1942-43 роках два рази арештовувався гестапівцями... В Дубні письменник почав видавати "двотижневий часопис для школяриків" під назвою "Школярик", в якому друкував свої патріотичні вірші під псевдонімом Марко Крилатий ("Кохай рідну хату", "Данкова молитва", казки для дітей). В 1942 році вийшла друком книжка "Шевченкова ера", що мала "різко виявлені протиокупаційні тези".
Помер Авенір Коломиєць у вигнанні восени 1946 р. в австрійському місті Зальзбурзі.

Дубенська організація Національної Спілки письменників України у 1998 році започаткувала Міжнародну літературно-мистецьку премію імені Авеніра Коломийця.