Павличко Дмитро Васильович
Дмитро Васильович Павличко (28 вересня 1929, Стопчатів на Івано-Франківщині) — український поет, перекладач, літературний критик, громадсько-політичний діяч.
Народився Дмитро Павличко у селянській родині. Початкову освіту здобув у польській школі в с. Яблунів, продовжив навчання в Коломийській гімназії, а далі — в радянській десятирічці.
Невеликі поезії почав писати ще в дитинстві.
В 1953 р. закінчив філологічний факультет Львівського університету.
Завідував відділом поезії редакції журналу "Жовтень" (нині — "Дзвін"), у 1971—1978 pp. Д. Павличко редагував журнал "Всесвіт".
Перша збірка поезій "Любов і ненависть" з'явилася у 1953 р. (Державна премія України ім. Т.Г.Шевченка, 1977 р.). Пізніше побачили світ поетичні книги "Моя земля" (1955), "Чорна нитка" (1958), "Правда кличе" (1958), — вісімнадцятитисячний тираж книжки було знищено за вказівкою партійних цензорів. У 1968 р. вийшла збірка "Гранослов", згодом "Сонети подільської осені" (1973), "Таємниця твого обличчя" (1974), "Спіраль" (1984), "Поеми й притчі" (1986), "Покаянні псалми" (1994), "За нас" (1995), "Золоте ябко" (1998), "Ностальгія" (1998), "Засвідчую життям" (2000), "Наперсток" (2002), "Рубаї" (2003), "Сонети" (2004), "Не зрадь" (2005), "Три строфи" (2007), "Аутодафе" (2008).
Дошкільнятам та молодшим школярам полюбилися Павличкові поезії, які друкувалися в дитячих журналах, у календарі "Дванадцять місяців", виходили окремими книжками: "Золоторогий олень" (1970), "Дядько Дощ" (1971), "Де найкраще місце на землі?" (1973), "Смерічка" (1982), "Плесо" (1984) та ін.
Літературно-критичні праці зібрані в книжках "Магістралями слова" (1978), "Над глибинами" (1984), "Біля мужнього слова" (1988).
Один з найвизначніших українських перекладачів. Перекладає з англійської, іспанської, італійської, французької, португальської, їдиш та багатьох слов'янських мов. Уклав антологію перекладів "Світовий сонет" (сонетна творчість європейських поетів, 1983 р.). Завдяки зусиллям Павличка вперше українською мовою з'явилося повне зібрання творів Шекспіра в шести томах (вид. "Дніпро", 1986 р.).
Дмитро Павличко – автор відомих пісенних текстів – "Впали роси на покоси", "Лелеченьки", "Пісня про Україну", "Долиною туман тече", "Явір і яворина", "Я стужився, мила, за тобою", "Дзвенить у зорях небо чисте", "Розплелись, розсипались..." Пісня "Два кольори" стала народною.
Дмитро Павличко — один з організаторів Народного Руху України, перший голова Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка, Герой України.