Проєкт Національної бібліотеки України для дітей

Тичина Павло Григорович

Тичина Павло Григорович

 Тичина Павло Григорович (1891 - 1967) — український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.  

Павло Тичина народився в селі Піски Козелецького повіту Чернігівської губернії, в Російській Імперії. Навчався у земській початковій школі. У 9 років став співаком архієрейського хору при Єлецькому монастирі. Одночасно він навчався у Чернігівському духовному училищі.

В 1907–1913 роках  навчався в Чернігівській духовній семінарії.

1912 року в журналі «Літературно-науковий вісник» уперше, з подачі М. Грушевського, надруковано вірш Тичини «Ви знаєте, як липа шелестить». Зошит з його віршами Михайлові Грушевському передав Михайло Коцюбинський.

У 1913–1917 роках Павло Тичина навчався на економічному факультеті Київського комерційного інституту,але не закінчив його. Одночасно працював редактором відділу оголошень газети «Рада» і технічним секретарем редакції журналу «Світло» (1913–1914), помічником хормейстера у театрі Миколи Садовського (1916–1917). Улітку підробляв у статистичному бюро чернігівського земства. Був членом Чернігівського самостійницького братства — молодіжної підпільної організації, яку очолював  Василь Еллан-Блакитний.

Згодом Тичина працював завідувачем відділу хроніки газети «Нова Рада» (1917) і відділу поезії журналу «Літературно-науковий вісник» (1918–1919),  був головою української секції Всеукраїнського видавництва (1919), завідувачем літературної частини Першого державного драматичного театру УРСР (1920).

Перша  книга поезій «Сонячні кларнети»  вийшла в 1919 році. В ній він використав власний поетичний стиль, який отримав назву — «кларнетизм».

1923 року він переїздить до Харкова, входить до літературної організації «Гарт», а в 1927 р. -  до ВАПЛІТЕ. Там же, в Харкові в цей час він працює в журналі «Червоний шлях», багато пише.

У спадщині поета, окрім великої кількості поетичних збірок, близько п'ятнадцяти великих поем. Крім поезії, він робив численні переклади. Самотужки досконало опанував майже двадцять іноземних мов,  зокрема — вірменську, грузинську, арабську, турецьку, єврейську. Дав цінні поетичні переклади. Збереглися переклади Павла Тичини на українську мову з сорока мов світу.