Тувім Юліан
Юліан Тувім (1894 - 1953) — польський поет, перекладач і мовознавець.
В юності захоплювався хімією, філателією, астрономією, з 1909 року почав цікавитись мовознавством і лінгвістикою; цікавився мовами тунгусів, папуасів, африканських народів, австралійських племен, китайською, есперанто тощо. Навчався в російській гімназії Лодзя. Згодом, у 1916 р. учився у Варшавському університеті на юридичному (два семестри) та філософському факультетах.
У 1918 році вийшла друком перша книга Юліана Тувіма «Чигання на Бога». З 1924 року він редактор щоденної колонки в газеті «Літературні відомості» (Wiadomosci Literackie). Того ж року у варшавському театрі «Нова комедія» відбулася прем'єра тувімівської інсценізації «Шинелі» М. Гоголя.
Наближення Другої світової війни спонукало письменника до еміграції. У 1939–1945 рр. він вимушено перебував у Франції, Португалії, Бразилії, США, що врятувало йому життя. У червні 1946 року Тувім повернувся на батьківщину.
Після повернення у Польщу займався перекладацькою роботою, лінгвістичними розвідками, працював у Театрі Війська Польського, Варшавському Новому театрі, провадив рубрику сатиричних курйозів у журналі «Проблеми», видав антологію «Польська фантастична новела» (1949). Надзвичайно популярними були і залишаються поетичні цикли Тувіма для дітей: «Локомотив» (1938), «Про пана Трулялинського» (1938), «Слон Тромбальський» (1938) та ін.
У 1949 р. університет у Лодзі присвоїв йому звання доктора honoris causa.
Лауреат Державної премії ПНР 1951 року.
Помер у Закопане, похований у Варшаві.