Марія Василівна Хоросницька
(1924-2006)
Марія Василівна Хоросницька народилася 13 травня 1924 року в с. Хоросно Пустомитівського району на Львівщині в селянській родині.
Чотири класи початкової школи закінчила у рідному селі, з п’ятого по шостий навчалася у Львові в школі ім. Маркіяна Шашкевича. Далі – перша українська гімназія, де Марійка починає віршувати, підписуючи свої ліричні зізнання псевдонімом «Незабудька». Близький краянин, успішний прозаїк Іван Керницький «перехрестив» юну поетесу на «Хоросницьку».
Під час німецької окупації закінчила вчительську семінарію, отримала диплом педагога. У 1944 році поступила у Львівський педагогічний інститут.
Була активною учасницею молодіжного життя, друкувалася, виступала на поетичних вечорах. На третьому курсі інституту М. Хоросницьку було зарештовано. Після звільнення вона навчання не продовжувала. Вийшла заміж, виховувала двох дітей. Стала членом Спілки письменників України.
Марія Хоросницька - авторка багатьох поетичних збірок: «Краю мій», «Вересень – місяць весняний», «Симфонія любові», «Спалах», «Вірність», «Зелені піраміди», «Акорди», «Невгомонність», «Карпатська радуга», «Откровенность», «Відлуння пережитих літ». Особливе місце у доробку письменниці посідають книжечки для дітей.