Проєкт Національної бібліотеки України для дітей

Андрусів Петро Стефанович

Андрусів Петро Стефанович

Петро Стефанович Андрусів

(1906–1981)

Видатний український митець, художник, живописець, графік, іконописець, автор історичних полотен. Знаний у Західній діаспорі та у світі митець.
 народився 2 липня 1906 року в Галицькому повіті, тепер село Яворівського району Львівської області. Його дитинство припало на буремні роки Першої світової війни. Під час важких боїв хлопчик загубився і його підібрали кубанські козаки. Так у свої вісім років Петро втратив батьків і опинився у московському будинку для сиріт, де пробув 4 роки. У 1918 році, завдячуючи прихильності полонених польських офіцерів, яких заінтригував зошит із його малюнками, Петро Андрусів переїжджає до Польщі.
Закінчив Варшавську академію мистецтв (1936). Поглиблював художню майстерність у Парижі. До 1944 учителював у Варшавській будівельній школі. Один із засновників місцевого гуртка українських митців «Спокій». З 1947 року мешкав у Філадельфії (США), де працював креслярем в архітектурному управлінні міста. Брав участь в організації Української мистецької студії, був її викладачем; співзасновник журналу «Нотатки з мистецтва», секретар Об’єднання митців-українців Америки. Персональна виставка у Філадельфії, учасник групових виставок українських митців в Америці і Канаді, а також Варшаві, Празі, Берліні, Парижі, Гельсінкі, Львові. Твори П. Андрусіва переважно історичного змісту, виконані в реалістичному дусі. Вирізняються такі полотна митця: «Богдан Хмельницький», «На дворі гетьмана Розумовського», «Сватання Анни Ярославни» (1970), «Княжа пристань у Києві XIX ст.» (1975), «Зустріч гетьмана Мазепи з Костем Гордієнком», «Бій під Конотопом» (1977), «Французькі посли в князя Ярослава Мудрого» (1978), «Хрещення Руси-України» (1981), побутові сцени, краєвиди, портрети, поліхромія церкви св. Йосафата у Філадельфії. Ілюстрував багато українських видань. Автор статей у пресі на мистецькі і культурологічні теми.