АВТОРИ

Василь Олексійович Арнаутов

(1881–1938)

Учитель, один з ініціаторів розвитку шкільної кооперації, організатор дитячого руху в Україні, працівник керівних освітніх установ, закладів соціального виховання, практичний діяч з організації захисту дитинства.
Народився 18 березня 1881 у с. Катаржино на Одещині. Середню освіту отримав у 3-й Одеській гімназії, вищу – на історичному відділенні історико-філологічного факультету Імператорського Новоросійського університету (1899—1903). Вчителював в Одесі. У 1921—1928 перебував у Харкові. У 1920-1930-х зосередився на адміністративно-педагогічній роботі, організовував допомогу дітям, що голодують, виконував обов’язки завідувача Управління соцвиховання при Наркомосі.
Крім цього В. Арнаутов – постійний активний учасник роботи різних установ, з’їздів, засідань із питань захисту дитинства, дитячого руху, школи, соціального виховання, трудової школи, ролі вчителя у вихованні підростаючого покоління і т.д. Погляди щодо цих та інших проблем знайшли відображення у працях педагога. Йому належить цілий ряд праць із теорії та методики організації дитячого руху, опублікованих на сторінках журналів «Радянська освіта», «Дитячий рух», «Путь просвещения», «Друг детей» та інших всеукраїнських та регіональних періодичних видань. Пропагував ідею українізації. З 1929 і до загибелі він жив в Одесі, де займався педагогічною та науковою діяльністю. Читав лекції з історії, діалектичного матеріалізму, економіки в Одеському педагогічному інституті, завідував кабінетом історії України. У листопаді 1937 року його заарештували, а восени 1938 року — розстріляли. Реабілітований у 1956 році