Григорій Антонович Бондаренко
(1892–1969)
Народився 12 лютого 1892 року в місті Новогеоргіївськ на Кіровоградщині в сім’ї робітника.
Закінчив Одеське художнє училище (1915 рік) та Вищий художньо-технічний інститут (ВХУТЕІН) (1927 рік). Найкращі твори Бондаренка — рисунки олівцем і літографії — відзначаються тонкою поетичною передачею простих життєвих подій та високою емоційністю.
Автор літографій «Т. Г. Шевченко в Орській фортеці» (1939), «Т. Г. Шевченко серед селян» (1939), «Т. Г. Шевченко у Енгельгардта», «Маленький Тарас слухає оповідання діда», «Т. Г. Шевченко і його земляк Обеременко» (усі 1961), «Малий Тарас слухає свого діда Якима» (1964).
З 1920 по 1923 рр. працював у майстернях «УкРОСТУ». В 1927-1941 роках оформлював та ілюстрував художні видання для дітей. Брав участь у виставках з 1924 року. Малював для журналів Харкова та Києва («Красный перец» — 1922; «Тук-тук» — 1929; «Універсальний журнал» («УЖ») — 1929; «Жовтеня» — 1934-1936 роках та ін.). Член Союзу художників України з 1938 року. Майже всі довоєнні роботи Бондаренка зникли (розграбовані) під час окупації Харкова в 1941-1943 рр.
В період1945-1969 років викладав в Художньому інституті (з 1963 р. – Художньо-промисловому інституті, нині – Харківська державна академія дизайну і мистецтв).
Найзначніші композиції: «Похорон Вакуленчука» (1940), «Іван Франко слухає народні мелодії» (1956), серії індустріальних пейзажів — «Донбас» (1945—1947), «Каховка» (1953), «На металургійному заводі» (1957) та інші. Помер 31 січня 1969 року у Харкові.