АВТОРИ

 Анатолій Мартинович Бондарович

(1892–1975)

Народився 15 липня 1892 року в селі Рогізне, нині Сумської області. Живописець і графік.  Навчався у Харківському художньому училищі (1911-1914) у викладачів М. Федорова та М. Беркоса. У 20-х рр. малював плакати для 1-го радянського театру в Харкові; кіноплакати для Всеукраїнського фотокіноуправління (нині Національна кіностудія художніх фільмів ім. О. Довженка), серед них – «Фатальні листи» (1922), «Нібелунги» (1925), «Люди й маски», «Микола Джеря», «Ради скарбів», «Шляхи життя» (усі – 1926 року). Учасник виставки кіноплакатів «Художники сьогодні» (Харків, 1926–1927 років).
А. Бондарович був ще й цікавим ілюстратором, передусім дитячої літератури. З різними редакціями і видавництвами А. Бондарович співпрацював із другої половини 1920-х років. Його малюнки та карикатури друкували в журналах «Всесвіт», «Червоний перець», «Червоні квіти», «Тук-тук» (Анатолій Мартинович був його художнім редактором, йому належить і назва часопису), «Жовтеня». У 1927–1929 роках майстер – керівник-консультант художньої частини журналу «Уж». А також працював у харківських журналах «Піонерія», «Декада», «Знання та праця», узбецькому часопису «Jas Kuc» періоду кінця 1920-х–1930-х років. Серед книг, оформлених і проілюстрованих А. Бондаровичем, – «Тарас Бульба» М. Гоголя (1940), збірка «Київські оповідання» Ю. Яновського (1949), «Весела історія», «Молодий більшовик» і «Селянка України» О. Копиленка (1925–1930), «Вибране» (1949) і «День починається рано» (1950) Ю. Смолича, «Аргонавти Всесвіту» і «Нащадки скіфів» В. Владка (обидва – 1952 р.)
Викладав у  Київському училищі прикладного мистецтва (1945–1947). Бондарович – фундатор ІЗОГАРТу (Секція образотворчих мистецтв Спілки пролетарських митців), один із організаторів Творчого об’єднання українських радянських художників.
Помер у 1975 році, у Києві.