Гордій Іванович Брасюк
(1899–1944)
Серед письменників, що належали до літературного угруповання МАРС найбільш загадковою й маловивченою постаттю є Гордій Іванович Брасюк. Його ім’я майже незнане сучасними літературознавцями. Воно лише принагідно згадується в незначній кількості публікацій останніх часів і, зрозуміло, творче надбання письменника не стало центром уваги окремого дослідження. Народився письменник 2 січня 1899 року у селі Лука Житомирського повіту Волинської губернії в родині церковного старости. По закінченні церковно-парафіяльної школи навчався в Житомирському комерційному училищі. 1919 року, закінчивши училище, здобув професію бухгалтера. До листопада 1917 року, коли розпочалися суспільні потрясіння, які Брасюк назвав «кривавою революцією», він мав уже непогані знання, професію бухгалтера і сформований духовний світ. Тоді ж таки брав участь у підготовці антигетьманського повстання, добровольцем вступив в армію УНР під командуванням Симона Петлюри. Після визвольних змагань Гордій Брасюк за порадою старшого брата вступив до Київського інституту народної освіти. Почалося нове життя, з’явилися нові знайомі і нові враження. Саме з літературних виступів молодих письменників і поетів у залах Інституту народної освіти та Всеукраїнської Академії наук розпочалося літературне угруповання «Ланка», яке з листопада 1926 року стало називалося МАРС — Майстерня Революційного Слова. Його соратники — Валер’ян Підмогильний, Євген Плужник, Борис Антоненко-Давидович, Григорій Косинка, Борис Тенета, Дмитро Фальківський, Тодось Осьмачка, Марія Галич.
Дебютував Брасюк 1924 року в журналі «Червоні квіти». У середині 1920-х вийшли його перші книжки — дитячі оповідання «Безпутні» (1926) й «Устинка» (1927), згодом збірки прози для дорослих «В потоках» (1927), «Сни і дійсність» (1930) та роман «Донна Анна» (1929). Це весь доробок письменника.
Тим часом органи ДПУ (державне політичне управління) сформували на Брасюка справу, і 1930 року його заарештували. Йому інкримінували участь у діяльності «Просвіти», забороненої контрреволюційної націоналістичної організації, та службу в петлюрівській армії. 9 листопада 1931 року Брасюка засудили до п’яти років виправно-трудових таборів, ув’язнення відбував у Карлагу і на будівництві Біломорканалу.
Брасюка вдруге заарештували 27 червня 1941 року.
Помер Гордій Брасюк улітку 1944 року в селі Новотроїцькому Джамбульської області (нині село Толе Бі Жамбильської області Казахстану).
Гордій Брасюк реабілітований посмертно.