АВТОРИ

Юрій Вухналь (Ковтун Іван Дмитрович)

(1906–1937)

Народився 5 жовтня 1906 року в с. Чорнобаївка Ізюмського повіту на Харківщині в селянській сім’ї. Закінчив Куп’янську гімназію. В 1922 році вступив на педагогічні курси імені Г. С. Сковороди (м. Харків), після яких навчався в Харківському інституті народної освіти. Ще студентом співробітничав у газеті «Селянська правда», де й надрукував перші свої твори. Потім працював у редакціям газети «Комсомолець України», журналу «Червоний перець». Належав до літературних організацій «Плуг», «Молодняк», ВУСПП (Всеукраїнська спілка пролетарських письменників). Став одним із найпопулярніших українських сатириків. Не випадково у журналістських колах його називали «комсомольським Остапом Вишнею».
Автор збірок нарисів, фейлетонів, гуморесок «Червоні паростки» (1925), «Товариш і товаришок» (1926), «По злобі» (1927), «Початкуючий» (1928), «Помилка професора Кіма», «Гумореска», «Життя і діяльність Федора Гуски», «Крилатий рейс», «Одруження Гаврила Ратиці», «Щирий українець» (1929), «Люди моря» (1931), романів та повістей «Яструби» (1928), «Азіатський аероліт», «Юнг-бунд» (1931).
Уповноважені Харківського обласного управління НКВС 2 листопада 1936 року провели трус на квартирі й заарештували письменника. Йому було пред’явлено звинувачення: «участь в українській націоналістичній терористичній організації». На численних допитах і на суді ні в чому себе винним не визнав. Зачитані проти нього свідчення категорично заперечив як фальшиві.
14 липня 1937 року засудила І. Д. Ковтуна-Вухналя до найвищої міри покарання — розстрілу з конфіскацією належного йому майна. Вирок виконано 15 липня 1937 року. Юрій Вухналь реабілітований посмертно.