АВТОРИ

Андрій Васильович Головко

(1887–1972)

Народився  3 грудня 1887 року в с. Юрки на Полтавщині в заможній селянській родині.
У 1905-1908 роках навчався у сільській школі, спробував сам складати вірші. Навчаючись у Кременчуцькому реальному училищі (1908-1914), мріяв про власну літературну працю. У 1912 р. під впливом «Кобзаря» почав писати вірші українською мовою.
Коли навчання вже фактично було закінчено і за родинним рішенням Головко мав скінчити ще один, додатковий, клас, який давав право на вчительську роботу, його несподівано виключили з училища за участь у таємному товаристві «Юнацька спілка» та за написання віршів українською мовою, які вміщував у рукописний учнівський журнал «Рідна мова». Жив якийсь час на хуторі Поділ, куди переїхали батьки. Тоді ж спробував писати прозу (автобіографічна повість «З-за хмари»). У січні 1919 році в Кременчуцькому видавництві «Маяк» вийшла поетична збірка Головка «Самоцвіти» (17 віршів). Працюючи в місцевій кременчуцькій газеті, він друкує у ній в перші місяці 1919 році кілька уривків з розпочатої повісті «У дикому танку. (З часів німецької окупації)», але цей твір лишився незавершеним. Січень-квітень 1921 pоку — служба в харківській Школі червоних старшин, де він викладав політекономію.
У 1922 pоці демобілізувався і повністю перейшов на літературну роботу. З 1923-го — член Спілки селянських письменників «Плуг».
Загальне визнання і популярність здобув Головко дитячими оповіданнями та повістями про сільську молодь. Оповідання «Дівчинка з шляху» (1922), «Товариші» (1923), «Пилипко» (1923) склали першу прозову збірку А. Головка «Дівчинка з шляху», що вийшла друком у Харкові 1925 pоку.
Найбільший успіх серед тогочасних творів А. Головка випав на долю оповідань «Пилипко» і «Червона хустина» (друга редакція 1957 р.), які були опубліковані 1924р. і стали хрестоматійними.
З’являються також повісті «Зелені серцем» (1924) та «Пасинки степу» (1925). Восени 1926 року письменник готувався до «запису тексту» завершеного на той час у творчій уяві роману «Бур’ян».
Спробував А. Головко свої сили також в кіно. Написав кіноповість «Скиба Іван» (1934) і на замовлення Одеської та Київської кіностудій два кіносценарії — «Митько Лелюк» (1936-1937) та «Літа молодії» (1940).
З кінця 40-х років основною роботою А. Головка стала праця над «Артемом Гармашем». Роман у нинішньому його вигляді складається з трьох книг (частин). Перша з них вийшла друком у 1951 році; друга — в 1960 р.; у трьох книгах роман опублікований 1971р. Письменник розпочав також четверту книгу роману, обмірковував сюжетні ходи п’ятої книги. Та їм уже не судилося побачити світ.
5 грудня 1972 року А. В. Головко не стало.