АВТОРИ

Александров (Александрів, Олександрів) Володимир Степанович. Народився 2 липня 1825 року. Лікар, літератор, музикант, фольклорист, краєзнавець. Доктор медицини (1859). Народився у селі Бугаївка (нині село Iзюмського р-ну Харківської області). Син сільського священника Степана Александрова, автора бурлескної поеми «Вовкулака».
Навчався в Куп’янському духовному училищі, Харківському колегіумі (семінарії) та Харківському університеті, по закінченні якого (1853) працював військовим лікарем. Пішов у відставку в 1888 році.
Збирав етнографічні матеріали, опрацьовував фольклорні мелодії. У 1861 р. в «Основі» вмістив вірші «Думка» та «Плач дочки по матері». Надрукував низку книжок у Харкові та Полтаві, виступав також у львівських часописах «Зоря», «Світ». Створював п’єси, оперети: «За Немань іду» (1872; доповнена та доопрацьована М. Старицьким) і «Не ходи, Грицю, на вечорниці» (1873), казки: «Коза-Дереза», «Ивашечко», «Чижикове весілля», «Пісня про Гарбуза»; біблійні перекази, в тому числі «Тихомовні співи на Святі мотиви». Перекладав поезії Г. Гейне, А. Міцкевича, М. Лермонтова та інших авторів. Витлумачивши німецький оригінал, написав знамениту пісню «Розбите серце» («Я бачив, як вітер березу зломив...»). На схилі літ уклав історичну збірку «Гетьманщина» (колекція портретів гетьманів України від Б. Хмельницького до К. Розумовського з біографіями), підготував лібрето опери П. Щуровського «Богдан Хмельницький». У 1886-1892 роках випустив два альманахи «Складка».
Помер у місті Харків. На його помин К. Білиловський, Б. Грінченко, Марко Кропивницький та інші видали ще одну «Складку» (1896).