АВТОРИ

Анатолій Іванович Давидов

(1938–2002)

   Український письменник. Член Спілки письменників України від 1976 р.
Народився майбутній письменник у 1938 р. у селі Бочки Конотопського району на Сумщині у родині вчителів. Навчався у Ніжинському педагогічному інституті, а після закінчення пішов учителювати до школи. Разом з дітьми він ходив на екскурсії до лісу і в поле, плавав на човнах по річках та озерах. Та разом вони не тільки мандрували, а й вивчали і захищали усе живе на землі: садили дерева, рятували замулені джерела, робили годівнички птахам, відвідували боброві хатки. А згодом учні почали одна за одною читати захоплюючі книжки свого учителя про таємничий світ природи : «Ширшає виднокруг» (1967), «Сонячні вершники» (1969), «Експедиція «Суничка» (1971), «Без креслень і кельми» (1975), «Катамаран» (1979), «Знай, люби, бережи» (1979, 1985, 1989), «Скарб» (1980), «Голубий патруль» (1983), «Озивайко» (1986), «Сонечко спить у дзвониках» (1986), «Не так вже й тісно на землі» (1987), «Цілющий камінь» (1991), «Закоцюблики» (1995).
   З часом Анатолій Іванович Давидов працювавав завідувачем відділу природознавства у журналі «Знання та праця», головним редактором журналу «Барвінок», директором видавництва «Молодь». І хоч би де працював А. Давидов – в кожну роботу він вносив часточку свого серця. Його оповідання, повісті, казки не тільки збагачують дітей знаннями про природу, а й вчать добру, справедливості, любові до всього живого. Визнаний майстер слова М. Стельмах так визначив творчу індивідуальність цього автора: «Анатолій Давидов – письменник своєї землі, а отже, свого кореня і нев’янучої гілки. Йому близьке і дороге те, повз чого проходить людина байдужа, з холодним серцем, порожньою душею. Таким людям письменник нагадує : подивіться навколо себе, погляньте під ноги, не минайте ні роси, ні краси. Обережно ступайте по цій теплій і сивій одвіку, прабатьківській землі»
   Анатолія Давидова свого часу було відзначено низкою урядових нагород. 1987 року він отримав літературну премію імені Лесі Українки за збірку «Сонечко спить у дзвониках»,  1999 року – премію імені Олени  Пчілки за збірку «Цілющий камінь».