Вчила азбуку Марічка
І в'язала рукавички,
А у неї під ногами
Киця гралася клубками.
Та зненацька до Марічки
Подзвонила Оля Чічка
І у них за словом слово
Зав'язалася розмова:
- Ал-ло!..
Це вам дзвонять з еНеЛО*!..
Що, Марічко, не впізнала?..
Це я так пожартувала...
Так, це Оля... так, зі Львова...
Як там справи?..
- Та чудово...
- А здоров'я?..
- Слава Богу...
- Що нового?..
- Та нічого...
І так далі, і так далі -
Почалися тралі-валі...
А тим часом наша киця
Узяла у лапки спиці
І зв'язала для Марічки
Спершу ліву рукавичку,
Потім праву дов'язала,
А розмова все тривала,
Все тяглася та розмова,
Наче нитка кольорова,
Із якої для Марічки
Киця в'яже рукавички.
Ось помиє посуд киця,
Підмете підлогу з хаті,
А тоді, як учениця,
Буде азбуку вивчати.
Щоб читать казки з рядочками
Про пригоди пане Коцького.