Курочка та Рябко
Раз Курочка у курничку яйце знесла. І крик такий вона там підняла, що аж Рябкові дивно стало.
Прибіг Рябко та й став питати:
– Чого б тобі так, Курочко, кричати? Чи пить тобі нема, чи їсти мало? Чи загубила що, чи що знайшла?
А та й мовля: «Яєчко я знесла! Куд-куд-кудах! Куд-куд-кудах! Хороше страх!»
– То се й кричиш? Яка ж бо ти дурна! – сказав Рябко та й далі од хлівця.
А Курка що ж? Кричала довго ще вона. Біля свого маленького яйця.
Хвалилась Курочка своїм яйцем, –
Бува, й людина хвалиться дільцем
(А те дільце – лушпинка від яйця!),
Та так вже всім у вуха натурчить,
Що з того крику – голова тріщить!
Нема ні міри, ні кінця! –
Чи се не про такого байка ся?..
Джерело:
Чулай Грицько. Молода Україна : вірші, оповідання, казки, байки, загадки / упоряд., передм. та прим. О. Таланчук ; худож. С. Желєзняк . – Київ : Веселка, 1993 . – 319 с.
Ресурс надано Дніпропетровською обласною бібліотекою для дітей.
Читає Д. В. Грек, бібліотекар відділу обслуговування дошкільників та учнів 1-4 кл.