Грицько Чулай
(1865-1922? після 1937 р.)
Грушевський Григорій Іванович (псевдоніми — Грицько Чулай, Петро Голота та ін.) — український письменник, драматург, фольклорист, педагог, церковний та громадський діяч народився 1865 року ймовірно в с. Шабельники, що на Чигиринщині. Далекий родич Михайла Грушевського.
Г. І. Грушевський закінчив Черкаське духовне училище і Київську духовну семінарію у 1889 році. Працював учителем на Черкащині, Кіровоградщині, був священником на Чигиринщині. У літературі дебютував поетичною збіркою «Зірка» (Київ, 1894). Автор низки оповідань (зокрема «Божий попуст», «Герасим», «Дві свічки», «За нелюбом». «На святім вечорі», «Панна Фося», «П’яниця», «Страшна кара») і драм («Душогубка», «Нехрист», «Через своє серце»), які виходили друком у Львові, Києві, Москві та Златополі (Кіровоградська обл.). Також друкувався в «Киевском слове», львівських часописах «Зоря» і «Правда». Прозові твори Григорія Івановича (востаннє публікувалися 1914) відзначаються симпатією до українського села і глибоким знанням його життя, виховують споконвічні моральні цінності. Під час роботи на Волині на прохання М. Лисенка записував по селах народні пісні.
Помер під час голодомору в Україні 1932–33 рр.