Журавлики линуть
Журавлики линуть:
«Курли та курли.
Ми з краю свого
В чужину попливли.
І там, за морями,
В далекім краю,
Згадаємне раз
Про вітчизну свою,
Де вивели діток,
Де гнізда звили».
Журавлики линуть:
«Курли та курли».
Під ними родюча
Безмежна земля.
Стерня золотіє,
Парує рілля.
Усе тут знайоме
І рідне усе.
А вітер холодний
Удалеч несе.
Їм люди гукають:
«Здорові були!»
Журавлики ніжно:
«Курли! Курли!»
Весна.
Із - за моря
Летять журавлі.
Поля зеленіють
У раннім теплі,
І проліском, рястом
Квітують ліси.
Вітчизна співає
на всі голоси.
Підводиться сонце
З нічної імли.
Журавлики радо:
«Курли!»
Джерело:
Воронько Платон Микитович. Дударики : вірші та казки / П. Воронько ; худож. С. Петряєв. – Харків : Школа, 2007. – 79, [1] с. – (Золота колекція української поезії для дітей).
Ресурс надано Національною бібліотекою України для дітей
Текст читає О. Коваль, відділ обслуговування дітей середнього і старшого віку та організаторів дитячого читання.