Ладижець%20В_%20Сонечко%20в%20колисці
Давно не видно вже стежок –
Лежать сніги в дубовім гаї.
Лиш пустотливий потічок
Тече, по-літньому співає,
То упірне собі під лід,
То вибігає знов на волю.
Махають вітами услід
Йому на березі тополі.
А він спішить,
спішить,
спішить,
Тікає, мабуть, від морозу,
Що ген заковує в цю мить
Усі калюжі на дорозі.
Мене ж мороз той не ляка,
Хоч в мене й щоки вже червоні.
Я йду, біжу вздовж потічка
І радо плескаю в долоні,
Бо він по-літньому співа,
В снігу проклавши борозенку.
Водиця в ньому, як жива,
Сміється все над морозенком!
Джерело:
Ладижець Володимир. Сонечко в колисці : вибрані вірші, казки, загадки та скоромовки для дітей дошк. та мол. шк. віку / В. І. Ладижець ; вступ. ст. М. Ф. Сингаївський ; іл. О. О. Ладижець. – Ужгород : Карпати, 2002. – 141 с.
Ресурс надано Закарпатською обласною бібліотекою для дітей та юнацтва
Вірш читає Анастасія Горкій, учениця 9 класу, читач Закарпатської обласної бібліотеки для дітей та юнацтва.